СЛУЖБА ПРЕПОДОБНИМ ІОВУ та ФЕОДОСІЮ ВЕЛИКОСКИТСЬКИМ МАНЯВСЬКИМ

МАЛА ВЕЧІРНЯ

На Гóсподи, взиваю: стихири на 4, глас 1.
Подібний: Небéсних чинів:

На нéбо вознеслися,/ і з’єдналися з собором посників в небесних оселях,/ пресвітлих осель досягнули отці святії, / і, тáм водворилися,/ отці наші Іове і Феодосію,/ насолоджуєтесь невимовними благами.

Небéсних благ бажаючи,/ ви мирське життя відкинули,/ постом і молитвою упокорюючи себé,/ переможні вінці отримали, /і, як зірки блискучі,/ для світу засяяли,/ отці преподóбні Іове і Феодосію.

Блаженні отці Великоскитські,/ землі Карпатської світильники,/ небесні оселі з ангелами полюбили,/ блажéнні отці Іове і Феодосію,/ і тáм з небожителями перебуваєте/ добродіяннями вашими піднесені.

Утриманням тілесні пристрасті ви вгамували/ і сльозами вогненне полум’я страстéй погасили;/ тим же, зéмлю нині покірливих і смиренних наслідували,/ веселіться з преподóбними і прáведними,/ отці святії/ Іове і Феодосію.

Слáва, глас 6:

Прийдіть, ченці боголюбиві,/ сьогодні ублажім воістину отців наших;/ для пóсників похвало і розрада,/ ви, добродіяннями прикрасилися велегласно./ Цим же, з любóвю зібравшися, духóвно торжествýймо,/ і до них взиваймо:/ о преподóбні отці Іове і Феодосію,/ вірні служителі Христа Бóга,/ мир і прощення гріхів випросіть/ тим, що з любóв’ю почитають всечеснý пáм’ять вáшу.

І нині, свята.

На стихóвні стихи́ри, глас 2.

Домом добродіянь/ ви показáлися/ приятелям добрі наставники,/ отці преподóбні/ Іове і Феодосію.

Стих: Чесна перед Гóсподом/ смерть преподóбних Йогó.

Страстéй переможці,/ плóті томління,/язика стримання,/ підступів бісівських переможці,/ преподóбні Іове і Феодосію.

Стих: Блажéн муж, що боїться Гóспода,/і в зáповідях Йóго перебуватиме.

Чесними вáшими молитвами/ до Бóга наблизившись,/ благодáть маєте/ нечистих дýхів відлюдей відганяти,/ преподóбні отці Іове і Феодосію.

Слáва, і нині, Богорóдичний, глас тóйже:

Обрáдуванна, рáдуйся,/ бо Ти Рáдість для світу народила,/ Христá Життєдáвця,/ і в прамáтері, Діво,/ Тебе піснями невмовкними ублажаємо.

Тропар преподобним, глас 4

Від юності Христа возлюбивши,/як добродійств подвижники,/ життя ваше ви прикрасили постом і подвигом у молитвах;/ Чесного Хреста в Карпатах вознесли./ Монахів в великій кількості до Христа привели/ і всіх людей в православ’ї утвердили,/ преподобні отці наші Іове і Феодосію,/ моліть Христа Бога спастися душам нашим.

Слáва і нині, свята, глас 4

ВЕЛИКА ВЕЧІРНЯ

Блажéн муж, 1-й антифóн.
На Гóсподи, взиваю: стихи́ри на 10: Свята 4 і преподóбним 6, глас 8.

Подібний: О, преслáвного чудесé:

Отці преподóбні/ Іове і Феодосію,/ розум свій у вірі до Бóгапідесли,/ оману світу і життя тимчасове відкинули/ і, хрест ваш взявши, за Творцем послідували ви,/ тіло упокорили пóдвигом стримáння/ і пóмисли відкинули,/ силою Божéственного Дýху.

Отці Богомýдрі/ Іове і Феодосію,/ від утрóби мáтерідо Христа наблизились,/ всіма помислами Йомý належáли/ і, добродійними ділами прикрасились,/ вáшими пóдвигами Бóгу Вседержителю/ плоди достóйні принесли́, преподóбні;/ і чудесами сяєте як друге сонце / показуючи любов, воістину христоподібну.

Преподóбні і богомудрі отці/ Іове і Феодосію,/ хворим даєте зцілення / а кульгавим ходіння,/ всім тим, хто звертається до вас з вірою/ і просить допомоги і захисту,/ молитвами вáшими/ милості подаєте всім,/ хто з вірою приходить до вашої обителі.

Інші стихири преподóбним, глас 2.

Коли утвердилися/ божéственним діянням,/ тоді все, що в світі привабливим є,/ ви без всякої жалості відкинули,/ за Христом Спасителем послідували;/ славу і богáтство марнославне мужньо зневажили,/ моліться, просимо вас,/ спасти́ і просвітити дýші нáші.

Коли Божéственне покликання зійшло на вас, преподобні отці,/ тоді житейську славу відкинули,/ в Маркову пустинь відійшли,/ і в Карпатах Чесного Хреста вознесли,/ де багато років в пості і молитві подвизалися,/ мужньо з ворогами невидимими боролися,/ яких і перемогли силою Христóвою;/ там же вінці слави отримали від Христá Бóга,/ Йомý моліться за шануючих чесну пам’ять вáшу.

Коли обіти чернецтва Гóсподу дáли ви,/ тоді розум і серця ваші до Нéба піднесли,/ помислами ворогів невидимих своїми сльозáми потопи́ли ви;/ і непорóчно сповідувати закóн Госпóдній дýшу утвердили,/ Іове і Феодосію,/ цьогó рáди мóлимо вас:/ Тогó моліть спасти і просвітити дýші нáші.

Слáва, глас 1:

Сьогодні пресвітла нам настáла пáмять/ преподóбних отців нáших/ Іова і Феодосія,/ їх же зібравшись достóйно ублажаймо,/ у псалмах і піснях і співах духóвних прославляймо, промовляючи:/ рáдуйтеся, скарби невичерпні;/ рáдуйтеся, джерела благодáті;/ радуйтеся, обителі Великоскитської вірні охоронителі,/ радуйтеся, світлом Божественним воістину обожені/ прославляючого рабів Своїх богáтими даруваннями,/ взиваючи Йому:/ Благий Гóсподи, слáва Тобі.

І нині, Свята, глас тóйже:

Вхід. Прокімен глас 7: Чесна перед Господом смерть преподобних Його.

Стих: Що віддам Господу, за все, що Він воздав мені.

Парамії три

Премудрости Соломона читання (3, 1-9)

Душі праведних в руках Божих, і муки не торкнуться їх. В очах безумних вони здавалися мертвими, і їхня кончина вважалася загибеллю, і відхід від нас – знищенням; але вони перебувають у мирі.

Бо хоч вони в людських очах і приймають страждання, але надія їхня повна безсмертя. Зазнавши невеликого покарання, вони сподобляться великих благодіянь, тому що Бог випробував їх і знайшов їх достойними Його.

Він випробував їх як золото в горнилі і прийняв їх як жертву довершену. В час воздаяння їм вони засяють, як іскри, що біжать по стеблу.

Вони будуть судити племена і владарювати над народами, а над ними буде царювати Господь повіки.

Ті, що покладають надію на Нього, пізнають істину, і вірні в любові перебуватимуть у Ньому; бо благодать і милість зі святими Його і Провидіння про обраних Його.

Премудрости Соломона читання (5, 15- 6, 3).

Праведники живуть повіки; нагорода їх — у Господі; і піклування про них — у Всевишнього.

Тому вони приймуть царство слави і вінець краси від руки Господа, бо Він захистить їх правицею і охоронить їх раменом.

Він візьме за зброю ревність Свою і озброїть створіння на помсту ворогам; зодягнеться у справедливість, як у броню, і накладе на Себе шолом — нелицемірний суд; візьме непереможний щит — святість; загострить, як меч, гнів суворий; і весь світ піде з ним на битву проти безумних.

Понесуться влучні стріли блискавок із хмар, як із туго натягнутого лука, полетять у ціль. І, як із каменеметального пристрою, посиплеться град гніву; розлютується на них вода морська, і ріки нещадно затоплять їх; повстане проти них дух сили і, як вихор, розвіє їх. Так беззаконня спустошить усю землю, і злочинство повалить престоли сильних.

Тож слухайте, царі, і розумійте; навчіться, судді кінців землі.

Прислухайтеся, що володієте безліччю і гордитеся перед народами.

Від Господа дана вам влада, і сила — від Всевишнього.

Премудрости Соломона читання (4, 7 — 5, 7).

Праведник, якщо і помре передчасно, знайде спокій, бо не в довголітті — чесна старість, і не кількістю років виміряється; мудрість — сивина для людей, і непорочне життя — вік старости.

Як той, що благовгодив Богу, він улюблений, і, як той, що жив серед грішників, преставився, вознісся, щоб злоба не змінила розуму його або лукавство не спокусило душу його.

Бо вправляння в нечесті затьмарює добре, і жадання похоті розбещує розум нелукавий.

Досягнувши довершености за короткий час, він виконав довгі роки; душа його стала угодною Господу, тому і прискорив Він — узяти його з середовища нечестя. А люди бачили це і не зрозуміли, навіть і не подумали про те, що благодать і милість зі святими його і Провидіння про обраних Його.

Праведник, помираючи, осудить живих нечестивців, і молодість, що швидко досягла довершености, — довголітню старість неправедного; бо вони побачать кончину мудрого і не зрозуміють, що Господь так визначив про нього і для чого поставив його в безпеку; вони побачать і знищать його, але Господь насміється над ними; і після цього вони стануть ганебним трупом і соромом між померлими навік, бо Він кине їх ниць безмовними і зрушить їх з основ, і вони вкінець запустіють і будуть в скорботі, і пам’ять про них загине; усвідомлюючи гріхи свої, прийдуть зі страхом, і беззаконня їхні осудять їх в особах їхніх.

Тоді праведник з великою сміливістю стане перед лицем тих, що ганьбили його і зневажали подвиги його; вони ж, побачивши, збентежаться з великим страхом і здивуються несподіваності спасіння його і, розкаюючись і зітхаючи в тривозі духу, будуть говорити самі в собі: «Це той самий, якого колись ми ганьбили і він був предметом глузування.

Безумні, ми вважали життя його божевіллям і кончину його безчесною!

Як же він причислений до синів Божих і частка його між святими?

Отже, ми збилися з дороги істини, і світло правди не світило нам, і сонце не сяяло над нами. Ми переситилися ділами беззаконними і загибельними і ходили пустелями непрохідними, а путі Господньої не пізнали».

На літії стихи́ра преподóбним, глас 1:

Преподóбні отці Іове і Феодосію,/ зібравшися з любóв’ю в пáм’ять вáшу/ до обителі Великоскитської Манявської,/ світло торжествýючи/ велегласно піснями прославлючи, взиваємо:/ молиться до Гóспода, щоб помилував душі нáші.

Світла вáша пáмять,/ преподóбні отці нáші/ Іове і Феодосію,/ українського чернецтва наставники,/ наші бо серця просвічуєте:/ споглядаючи на ваші подвиги,/ прославляємо прослáвившого вас Гóспода/ бо вáші труди і пóдвиги вінчáні вінцем благодáті./ Христа моліть спасти́ і просвітити дýші нáші.

Глас 2:

Предстоячи біля гробниці/ преподóбних отців нáших, о всехвальні,/ прославляймо похвáльними піснеспівами, промовляючи:/ як вас ублажити, Іове і Феодосію,/ на землі живших як ангели у плоті / і на Небі прославлені зі всіма угóдившими Гóсподу?/ З ними предстоїте у світлі Божéственному,/ моліть, мóлимо вас,/ звільнитися нам від спокус гріховних/ і спастися душáм нáшим.

По успінні вáшому, блаженні Іове і Феодосію,/ вчи́телями нам є чесні подвиги вáші,/ бо щоденно наставляють нас:/ возлюбити Гóспода, щоб знайти життя вічне/ і Його найбільше почитаймо,/ коли прийде, знайде спокій з вибрáними Йогó./ Йогó ж отримаємо вáшими молитвами, преподóбні.

Глас 4:

Браття, сьогодні зібравшися,/ духóвно пом’янемо преподóбных отців нáших/ Іова і Феодосія,/ які постóм тіла свої упокорювали,/ утриманням стрáстей тілесних і бдінням розум очищали,/ молитвами свої дýші просвітили,/ і послухом Бóга чоловіколюбця стяжáли,/ чистим дім Пресвятого Дýха утримували;/ їх же рáди, Христóс дáрує нам мир і вéлику милість.

Слáва, глас 8:

Монáхи багаточисельні/ настáвниками вас почитають, отці святії,/ через вас бо путь чесний воістину пізнали./ Блажéнні, ви для Христа трудитесь/ і демонську силу перемагаєте,/ Áнгелів співбесідники, преподóбним і прáведним співпричасники;/ з ними моліться до Гóспода,/ щоб помилував душі нáші.

І нині, Свята.
На стихóвні стихи́ри, глас 8.
Подібний: О, преслáвнаго чудесé:

Прийдіть і прийміть, брáття,/ благодáть що подається/ від преподóбних отців нáших/ Іова і Феодосія,/ які подвизалися без ліності у житті тимчасовому/і як безтілесні у плóті проживали./Вони прийнявши дáривід Христá Бóга,/ і для нас прóсятьгріхів відпущення/ і вéлику милість.

Стих: Чесна перед Господом/ смерть преподóбних Йогó.

Цельбонóсним вáшим перед Богом предстоятельством,/ отці нáші Іове і Феодосію,/ благодáть обільно приймаємо,/ бо всякий хто приходить з вірою не посрамиться,/ прийме потребуючий її,/ прославляючого вас Гóспода,/ як благочестивих рабів свого Владики/ і Тогó зáповіді зберігши./ Тим же вас почитаємо і ублажáємо.

Стих: Блажéн муж що боїться Гóспода,/ і в зáповідях Йогó перебуватиме.

Джерела приснотекýчі/ чесні досточýдні отці/ Іове і Феодосію:/ великої благодáті,/ лікарі безкорисливі!/ Їх же молитвами, Ісýсе Царю,/ спаси́ дýші нáші,/ як Єдиний Милосéрдний.

Слáва, глас 4:

Веселиться видимо Христóва Цéрква чесна/ і торжествýє велегласно,/ возсіяла бо сьогодні пресвітла пáмять/ преподóбних і богоблажéнних отців нáших/ Іова і Феодосія,/ прославлених їхніми многотрýдними пóдвигами, як дорогоцінною одéжою,/ і взиваючи промовляє:/ прийдіть, ченці боголюбиві,/ і радійте зі мнóю,/ маю бо в собі невичерпний скарб,/ преподóбних отців,/ які, біля Престолу Божого предстоять і моляться,/ щоб милостивим бýв нам День сýдний.

І нині, Свята .
На благословéнии хлібів тропáр преподóбним, глас 4:

Від юності Христа возлюбивши,/ як добродійств подвижники,/ життя ваше ви прикрасили постом і подвигом у молитвах;/ Чесного Хреста в Карпатах вознесли./ Монахів в великій кількості до Христа привели/ і всіх людей в православ’ї утвердили,/ преподобні отці наші Іове і Феодосію,/ моліть Христа Бога спастися душам нашим.

Як світильники явилися всесвітлі/ преподóбні отці нáші Іове і Феодосію:/ ви, хрест Христів на рáмена взявши,/старанно за Ним послідували/ і, чистотóю до Бóга наблизились,/ від Нього силами чудéс збогатилися./ Тим же і ми зі смиренням і любов’ю звертаємося до вас із умилінням промовляємо:/ о, преподóбні, моліть Христá Бóга/ спастися душáм нáшим.

Інший тропáр, глас 4:

Пустельного і рівноáнгельського життя поборники,/ преподóбні отці Іове і Феодосію,/дві лози виноградника Христового:/ чудодіяннями різними, богонóсні, просвічуєте/ вірою призиваєте ви тих які почитають честнý пáмять вáшу.

Слава, і нині, Свята.

УТРЕНЯ

На Бог Госпóдь: свята, два рази. Слáва, преподóбним глас 4.
І нині богородичний глас 4

Після 1-ї кафизми сідальний, глас 1:

Життя на землі благочéстиво закінчивши,/ чистим вмістилищем Святóго Дýху явилися/ і просвічуєте всіх з вірою приходящих/ до святої обителі вашої, блажéнні./ Моліть Владику Христá Бóга, богомýдрі отці Іове і Феодосію,/ просвітити дýшісвяткующих всечестнý пáмять вáшу. Два рази.

Слáва, і нині, Cвята.

Після 2-ї кафизми сідальний, глас 5:

Пóсників Госпóдніх піснями вшануймо,/ які умертвили всі напади страстéй гріховних/ утриманням твéрдим і великим терпінням/ і зневаживши всю гординю демонську./ Нині моліться до Гóспода,/ преподóбні отці Іове і Феодосію,/ щоб спаслися душі нáші. Два рази.

Слáва, і нині, Cвята.
Величáння:

Ублажáємо вас,/ преподóбні отці нáші Іове і Феодосію,/ і шануємо святу пам’ять вáшу,/ настáвники монáхів,/ і співбесідники Áнгелів.

Після поліелея сідальний, глас 8:

Коли, блажéнні, за Божéственнимпокликанням/ пустельними жителями і в тілі ангелами стали,/ тоді відкинули всі людські мудрування/ і в пустині карпатських гір поселилися,/ де процвітали, як кéдри,/ безперестанною молитвою і добродіяннями прикрашені,/ там же представилися до Отця Небесного,/ і отримали вічне блаженство на Небесах./ Іове і Феодосію преподобні,/ моліть Христá Бóга/ гріхів прощення подáти/ шануючих святу пам’ять вáшу. Два рази.

Слáва, і нині, Cвята.

Степéнна, 1-й антифóн 4-го глáса.

Прокімен, глас 4: Честнá перед Гóсподом/ смерть преподóбних Йогó.

Стих: Що віддам Господу за все, що Він воздав мені?

Всяке дихáння: Євáнгеліє від Матфéя, зачáло 43.11, 27-30

Після 50-го псалма стихи́ра, глас 6:

Преподóбні отці, / розум і серце смирéнно до Євáнгелія Христóвого приклонили,/ жительство від Вишнього в обителі Небéсній отримали/ Його вірні наслідники,/ Христá безперестанно прославляючи;/ Йомý благоговійно моліться,/ щоби дарував світові мир а Цéрквам однодумність,/державі і народу нáшому мир і велику милість,/ брáтії обителі манявської благочестя і смиренномýдріє/ і душáм нáшим вéлику милість.

Канóн преподóбним глас 2. Катавáсія, глас 4

Пісня 1

Ірмос: Грядіть, люди, співаймо пісню Христу Богові, що розділив море і наставив людей, звільнивши їх від рабства єгипетського, бо Він прославився.

Приспів: Преподóбні отці нáші Іове і Феодосію, моліть Бóга за нас.

Засяявши світлом Трисонячного Божества, ви, премудрі/ стали світильниками землі української,/ тому і нас страстями омрачених просвічуєте всіх,/ що шанують вашу світлоносну пам’ять.

Світлом Божéственної благодáті засяявши,/ Іове і Феодосію преблажéнні,/ просвітіть тих, що з вірою святкують пам’ять вашу/ і від темряви гріховної молитвами вáшими, преподóбні, визволіть.

Дýха Святóго хрáмом, отці Великоскитські, були ви,/ і до Нього всі духóвні бажання звертали,/ і цьогó рáди зéмлю премудрі наслідуєте./ Тим і бýрю стрáстей наших втихомирте, преподóбні,/ щоби в тишині божéственній піснеслóвити вáші пóдвиги.

Богородичний: Стіною Тебе ми маємо/ і, заступництвом Твоїм бережені,/ Твоєю Божественною славою хвалячись,/ Тебе ублажаємо; Ти бо, Пречиста, душам нашим/ подаєш торжество і невимовну радість.

Пісня 3

Ірмос: Утвердивши мене на камені віри/ зміцнив Ти уста мої на ворогів моїх,/ і дух мій звеселився, коли заспівав:/ нема святішого за Бога нашого,/ й немає праведнішого за Тебе, Господи.

Приспів: Преподóбні отці нáші Іове і Феодосію, моліть Бóга за нас.

Висотою смирення прикрашені/ Іове і Феодосію преподобні/ засіяли, як сонце зі сходу, невтомними ділами своїми, постом і молитвою,/ просвічуєте промінням чудес усю піднебесну,/ українського чернецтва наставники.

Умертвивши постом плоть свою,/ і ставши пристановищем Владики/ ви, преподобні пустельної безмовності любителі,/ напоїли душі потоками сліз,/ і зробили їх плодоносними, приносячи всякі чесноти,/ про що свідчать чудеса преславні.

Єдину любов Христову ви сприймали душею,/ і намагалися бути виконавцями Євангелія Христового,/ тому прийняли благодать творити чудеса многі, преславні.

Богородичний: З лона Твого, Діво, велике Сонце засяяло, славно просвітивши земних людей, прийняло собор преподобних.

Сідальний, глас 4.

Житейське море стриманням легко перепливши,/ і пристановища духовного безстрастя, радіючи, досягли,/ преподобні отці наші Іове і Феодосію,/ богомудрі і преблаженні;/ моліть Христа Бога, спастися душам нашим.

Слава: і нині.

Богородичний: Дівство і Різдво надприродно і невимовно в Тобі, Богородице, з’єдналися, бо Ти породила Бога втіленого, Спаса душ наших.

Пісня 4

Ірмос: Прийшов єси не заступник і не ангел, а Господь, від Діви втілений, і спас єси всього мене, чоловіка; тому до Тебе взиваю: Слава силі Твоїй, Господи.

Приспів: Преподóбні отці нáші Іове і Феодосію, моліть Бóга за нас.

Розумом і душею очистившись, преподобні,/ оману душегубну безроздільно від себе відкинули/ і, почуття свої до безмовної тишини направивши,/ в гірській ущелині, премудрі, поселилися, співаючи:/слава силі Твоїй, Господи.

Закóну Священного Писання і мудрості святих навчаючись,/ Іове і Феодосію преподóбні,/ сердцевидцем багатьох ченців явилися ви,/ духовно окормляючи багатьох іноків навчаючи їх співати:/ Слава Тобі Боже повіки.

За молитвами преподобних отців наших Іова і Феодосія Манявських, Христе Царю, даруй нам велику і багату милість.

Богородичний: Ти є вища за всі Небесні Сили, Богоблагодатна, бо зачала і народила Слово, Яке словом сотворило все, і плекала на своїх руках Того, Хто раніше віків народився від Отця і світ від гріха визволив.

Пісня 5

Ірмос: Cвітла Подателю і віків Творче, Господи, у світлі заповідей Твоїх настав нас, бо, крім Тебе, іншого бога не знаємо.

Приспів: Преподóбні отці нáші Іове і Феодосію, моліть Бóга за нас.

Незлóбливими, і крóткими, і милостивими бувши, ви преподóбні,/ всю злóбу і стріли ворожі без числа знищили;/ і, благодáть від Бóга прийнявши, милостиво нас відвідуйте,/які любóвю святу пáмять вáшу почитáють.

Незлобливістю і лагідністю,/ ви перемогли всю злобу ворожу бісівську/ і стали милостивими довершено,/ бо від єдиного Милостивого прийняли благодать істинну і спасительну.

Як велике сóнце, величні пóдвиги вáші/ возсіяли нам, Іове і Феодосію преподóбні,/ освічуючи землю і всіх просвічених світлом істини./ Тому мóлимо вас:/ просвічуйте розум наш, отці преблажéнні.

Богорóдичнй: Співайте Господу пісню нову, співайте ж імені, що засяяло Божественною красою з лона Неневісної і показало Її вірним як тверду надію і похвалу.

Пісня 6

Ірмос: У безодні гріховній потопаючи, благаю незбагненну безодню милосердя Твого: від тління, Боже, мене відведи.

Приспів: Преподóбні отці нáші Іове і Феодосію, моліть Бóга за нас.

Христá возлюбивши,/ Ви, преподобні, отці великоскитські,/ віддали себе Творцеві і перемогли всі ворожі дії,/а в кінці життя прийняли вінці і до всіх преподобних приєдналися,/ з ними вас шануємо і прославляємо Христа повіки.

Богомýдрими пóмислами збагатившися, преподóбні,/тісний путь предивний вибрали,/ в пустині гір карпатських з радістю перетерпівали преподобні,/ божественними повчаннями душу свою очищуючи,/і на невичерпну доброту Божу повсякчасно взирали, преблаженні.

Дивні і преслáвні, в Бóзі звершуєте чудесá, преблаженні/ дарами духовними сповнившись, ви, преподобні отці, духів злоби підкорили – як мудрі і розумні, до Бога постійно звертаючись.

Богорóдичнй: Душевні мої пристрасті зціли, будучи джерелом безстрастя, Ти, що просвітила собори преподобних отців Різдвом Твоїм.

Кондáк преподóбним, глас 2:

Христóвою любóвю укріпившися, преподóбні,/ і Йогó хрест на рáмена взявши,/ понесли́ його, божéственною озброївшись зброєю на ворогів невидимих/ і, безперестáнною молитвою як копіє в рукáх тримаючи,/ твердо перемогли ви бісів воїнство;/ і благодáть Госпóдню отримали зцілювати недýги душ і тілéс тих,/що з вірою приступають до святої обителі вáшої,/ Тому взиваємо до вас:/ Рáдуйтеся, преподóбні отці нáші Іове і Феодосію, монáхам утішення.

Ікос:

Хто може сказати про ваші чудодіяння,/ преподóбні отці Іове і Феодосію?/ Ми з рáдостю і божéственною любóвю почитáємо всехвáльну і всечестнý пáмять вáшу,/ від непостежимого розуму нáшого недостóйні,/ мáлі піснеспіви принóсимо:/ Рáдуйтеся, спóвнені Христóвої красоти,/ Радуйтеся, істинного самозречення досконалі образи;/ радуйтеся, чернечого рівноангельського житія приклади./Тому мóлимо вас:/ відвідуйте милостивно і моліть безперестáнно за всіх нас,/ преподóбні отці нáші Іове і Феодосію, наставники обителі Великоскитської Манявської.

Пісня 7

Ірмос: У Троє Твоїх отроків відкинули безбожні повеління образу золотому на полі Деіри служити; посеред вогню ж ввергнуті, окроплені росою співали: благословен єси, Боже отців наших.

Приспів: Преподóбні отці нáші Іове і Феодосію, моліть Бóга за нас.

Маючи невичерпну божественну силу,/ зцілення незліченні подаєте всім, хто з вірою до обителі вашої приходить,/ Іове і Феодосію преблаженні:/ хвороби тілесні від людей відганяєте/ і душевні страсті лікуєте подвигами вашими, всечесні.

Були ви пастирями добрими і богомудрими наставниками,/ преподобні отці наші, Іове і Феодосію/ всіх вірних навчаючи берегти віру Православну/ і нести тягарі один одного/ і неустанно прославляти Господа Бога отців наших повіки.

Прославмо серцем і устами світлоносних світильників Церкви нашої/ богомудрих отців Іова і Феодосія,/ покровителів землі Карпатської/ і всієї України заступників.

Богородичний: Ти, що народила безодню милостей,/ потопи в безодні щедрот Твоїх безодню пристрастей наших/ і подай хмару сліз від душі, Богородице Всенепорочна.

Пісня 8

Ірмос: Чудом в купині на Синайській горі Мойсею колись було прообразовано – Діву; оспівуйте, благословляйте і прославляйте по всі віки.

Приспів: Преподóбні отці нáші Іове і Феодосію, моліть Бóга за нас.

Вдень світлоносної пам’яті вашої/ земля Українська радістю наповнюється,/ преблаженні отці наші, Іове і Феодосію/ бачачи вас Трисонячним світлом освітлених,/ невтомних молитвеників за душі наші.

Краплями ваших сліз,/ ви, преславні отці,/погасили вогонь гріховний, / показавши всім нам ріку чудес,/ яка потопляє всякі пристрасті тих,/ що звертаються до вас.

Трóїчний: О, Безпочаткове єствó і Триіпостасна одинице,/ Óтче і Сину і Дýху Пресвятий,/ прийми за нас молитви від Твоїх преподóбних угóдників/ і подáй гріхів відпущення, і життя виправлення, а злих осоромлення,/ і сподóби нас в мирі оспівувáти Твою́ держáву:/ благословіть, всі ділá Госпóдні, Гóспода.

Богорóдичнй: Ти Єди́на народила без сімені різдвом Христá Бóга,/ Мáти Безневісна Чи́ста,/ цього ради милостива Владичице,/ спаси́ рабів Твоїх від насилля і мук ворожих,/ що співають Христý Сину Твоємý:/ благословіть, всі ділá Госпóдні, Гóспода.

Пісня 9

Ірмос: Безпочаткового Отця Син, Бог і Господь, що втілився від Діви, явився нам, щоб просвітити затьмарених і зібрати розсіяних. Тому ми всіма оспівану Богородицю величаємо.

Приспів: Преподóбні отці нáші Іове і Феодосію, моліть Бóга за нас.

Нині на небесах перебуваючи разом з небесними силами,/ моліться за землю Українську,/ богоносні отці наші Іове і Феодосію,/ щоб вона в благоденстві і мирі завжди перебувала,/ прославляючи Господа сил по віки.

Подвигом добрим ви, премудрі,/ перемогли всі ворожі дії,/ в кінці життя прийняли вінці і до всіх преподобних приєдналися,/ з ними вас шануємо і прославляємо Христа повіки.

О, божественні і богомудрі отці Іове і Феодосію!/ Світові мир від Бога подати випросіть,/ Церквам єднання, святій обителі вашій утвердження/ і всім православним християнам спасіння, преблаженні.

Богородичний: Помилуй мене, Христé Спáсе,/ пощади́ молитвами народившого Тебе, і всіх святих Твоїх,/коли ся́деш судити по ділах моїх,/ беззакóння і гріхи́ мої прости, як Єдиний безгрішний./ Мир і спасіння подáй Тим, що співають Тобі,/ Милостивий Бóже і Чоловіколюбче.

Світильний преподóбним:

Небéсною слáвою з Áнгелами збагатилися,/ і стали ви світильниками пресвітлими для вітчизни нашої,/ зацвіли ви, як фініки, за Давидом,/ преподобні і богомудрі отці, Іове і Феодосію,/ безперестанно моліться за нас, що з вірою шануємо святу пам’ять вашу. Два рази.

і нині, Богородичний:

Пророки проповідували, апостоли навчили,/ мученики богомудрі і ясно сповідували Твого Сина, Богородице Пречиста,/ Богом усіх./ З ними ж Тебе величаємо,/ через Тебе визволившись від давнього засудження.

На хвалитних стихири преподóбним Глас 2:

Прийдіть собори вірних/ в обителі Великоскитській Манявській зберімось/ в день пам’яті богоносних отців Іова преславного і Феодосія Богомудрого,/ що подвигами в пості і стриманості в горах Карпатських засіяли,/ і в безперестанних молитвах перебуваючи/ осягнули істинну любов Христову,/ і як вірні раби догодили Господу,/ і нині на небесах перебуваючи/ безперестанно моляться за душі наші.

Маючи божéственну благодáть вчителя/ преподобні отці Іове і Феодосію/ полюбили ви Господа від юності своєї/ за допомогою Божої благодаті/ наче ліствицею зійшли на висоту чеснот/ і нині в райських оселях перебуваючи/ моліться за нас недостойних,/ щоб і ми осягли досконалості/ і на Небесах оселилися.

Як дві пресвітлі зірки/ Господь Вседержитель засвітив вас блаженні отці наші Іове і Феодосію,/ на духовному небі землі Української,/ бо ви за допомогою Божою перемогли підступи бісівські/ на землі уподібнившись до ангелів/ і нині на Небесах перебуваючи/ моліться за нас до Господа,/ щоб Він спас душі наші.

Пристрасті тілесні ви вгамовували стриманням і щирим молінням,/ змія улесливого потопили потоками сліз і догодили Богу більше за інших,/ досточудні Іове і Феодосію;/ тому прикрасив вас небесними дарами Ісус Чоловіколюбець і Спас душ наших.

Слáва, глас 6:

Преподóбні отці нáші Іове і Феодосію,/ навчаючись день і ніч закону Господнього,/ ви сподобилися бути посадженими з Древом життя,/ і плодом життя вашого зацвіли вінці;/і маючи сміливість до Подвигоначальника Бога,/ миру просіть душáм нáшим.

І нині:

Богородичний: Богородице, Ти єси виноградна лоза істинна,/ що зростила нам плід життя;/ Тобі молимось:/ молися, Владичице;/ зі святими апостолами і всіма святими,/ щоб помилувані були душі наші.

Славослів’я велике, і відпуст.