У 7-му Неділю після Пасхи, свята Церква згадує й прославляє святих і богоносних отців Першого Вселенського Собору.

28 травня 2023 року, настоятель і священоігумен митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф очолив Божественну літургію  Іоанна Золотоустого у Хрестовоздвиженському храмі Хрестовоздвиженського чоловічого монастиря.

[gallery columns="6" link="file" ids="5874,5875,5876,5877,5878,5879,5880,5881,5882,5883,5884,5885,5886,5887,5888,5889,5890,5891,5892,5893,5894,5895,5896,5897,5898,5899,5900,5901,5902,5903,5904,5905,5906,5907,5908,5909,5910,5911,5912,5913,5914,5915,5916,5917,5918,5919,5920,5921"]

Його Високопреосвященству співслужили: намісник обителі ігумен Іоасаф та духовенство Українського Афону. Проповідь перед причастям вірних виголосив насельник обителі ієромонах Онуфрій.

За Літургією митрополит Іоасаф звершив дияконську хіротонію над іподияконом Романом Купчаком.

Богослужіння завершилось уставним многоліттям.

Перший Вселенський Собор відбувся у 325 р. в місті Нікеї за імператора Костянтина Великого. Його було скликано проти лжевчення Олександрійського священика Арія, який відкидав Божество і предвічне народження другого Лиця Святої Тройці, Сина Божого, і вчив, що Син Божий є тільки вище творіння. У Соборі брало участь 318 єпископів, він засудив і відкинув єресь Арія й утвердив неспростовну істину – догмат: Син Божий є істинний Бог, народжений від Бога Отця перше всіх віків і так само вічний, як Бог Отець; Він народжений, а не сотворений, і єдиносущний з Богом Отцем. Щоб усі православні християни могли точно знати істинне вчення віри, воно було ясно і коротко викладено у перших семи членах Символу віри.

На цьому ж Соборі було встановлено святкувати Пасху (Великдень) у першу неділю після першого весняного повного місяця, але після юдейської (єврейської) пасхи.