Місце вічного спочинку преподобних Іова і Феодосія Манявських

У п’ятницю перед Різдвом Христовим, 22 грудня/4 січня 1621 року, перебуваючи в пості і молитві в Скитку, Іов тяжко захворів, та, відповідно до звичаю, незважаючи на хворобу, він відмовився від всілякої їжі. У середу (день святого Стефана) до нього прийшли ченці, які запричастили його святими Тайнамиі освятили єлей, але не змогли вмовити повернутися в обитель. Уночі старець змінив свою думку і вранці, на світанку, відправив по ігумена і попросив, щоб і ще за життя перевезли його в обитель. На санях блаженного старця перевезли до обителі, де ігумен помістив його у своїй келії і наказав читати над ним Євангеліє.

У п’ятницю рано, 29грудня/11 січня, причащався ще раз св. Тайнам, а увечері того дня віддав великий подвижник із молитвою на устх Богові праведного свого Духа. В неділю,31 грудня/13 січня, ченці похоронили дорогого свого вчителя у притворі Собору справа від входу.

По великих трудах і найвищих успіхах, увінчаних подвигами, упокоївся Феодосій, ігумен великого-Скитського Манявського монастиря 24/7 жовтня 1629 року, переживши свогоучителя тільки на 8 років. Тіло його поховали ченці у приворі Собору обителі, біля чесних мощей Іова, і накрили спільний гріб обох перших засновників монастиря великою плитою з мармуру. Патріарший триременний Хрест ділить мармурову плиту, яка і донині стоїть.