Новини

Манявський монастир відвідав єпископ Гавриїл

2 вересня 2020 року, в день пам’яті прор. Самуїла, ВЕЛИКОСКИТСЬКИЙ ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКИЙ МАНЯВСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ МОНАСТИР з паломницьким візитом відвідав Преосвященний єпископ Рівненський і Сарненський Гавриїл.

Братія обителі радо зустріли преосвященнійшого єпископа Гавриїла який перший раз прибув до Українського Афону – Нового Ватопеду і розділила з ним духовну радість. Два роки тому, другого вересня у житті владики Гавриїла відбулися великі зміни, Господь Вседержитель покликав його до архипастирського служіння, тому в День своєї хіротонії архипастир в Соборному храмі обителі звершив Божественну Літургію, причастився Святих Дарів і приніс подяку Христу Спасителю.

Його Преосвященству співслужили духовні отці, які супроводжували архипастиря а також духівник монастиря архимандрит Софроній.

З високим гостем зустрівся настоятель Манявської обителі митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф, який їх ознайомив з історією монастиря і життям братії. Після відпусту літургії єпископ Гавриїл подякував усім за спільну молитву. МНОГАЯ ЛІТА, ВАШЕ ПРЕОСВЯЩЕНСТВО.

 

Богослужіння в свято Успіння Пресвятої Богородиці

28 серпня Православна Церква відзначає велике дванадесяте свято – Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії.

УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ – одне із 12 найвеличніших після Великодня свят церковного року. Йому завжди передує двотижневий Успенський піст. У народі це свято ще відоме як Перша Пречиста.

“Свято Успіння Пресвятої Богородиці присвячене закінченню земного життя святої Діви Марії та її безболісному переходу до життя вічного. За християнською традицією називається успінням, а не смертю. Вважається, що Свята Марія всього лише заснула, щоб через три дні прокинутися й переселитися в небесне житло.

За церковним переданням, за три дні до Успіння  Матері Божій під час молитви на місці вознесіння Ісуса Христа явився архангел Гавриїл і сповістив її про близьку кончину та перехід у вічність. У вказаний день апостоли, які проповідували християнство по світу, дивовижним чином зібралися в Єрусалимі біля ложа Богородиці, аби попрощатися з Дівою Марією і здійснити її поховання. Сам Спаситель в оточенні ангелів зійшов до Богородиці, щоб забрати її душу із собою. Апостоли віддали землі її тіло в Гефсиманії. На третій день після поховання в Єрусалим прибув апостол Фома, який за особливим Божим провидінням не був присутній при похованні. Він побажав побачити її гріб, але коли його відкрили, то не знайшли в ньому пречистого тіла. Це запевнило всіх, що Божа Мати з тілом піднесена у Небесні обителі. Увечері того ж дня за трапезою Богоматір з’явилась апостолам у великій славі й сказала їм: “Радуйтесь! Я з вами – в усі дні”»

Духовний сенс свята – Успіння – відображає християнське ставлення до смерті. Смерть – не кінець людського існування, а сон: покійний на певний час залишає світ, щоб після загального воскресіння знову повернутися до життя.”

З нагоди цього свята митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф настоятель Хрестовоздвиженської обителі, звершив Божественну літургію в Соборному храмі монастиря.

Його Високопреосвященству співслужили благочинний монастиря архимандрит Герасим та духовенство Великого Скита.

За богослужінням апостола читав студент IІІ курсу ІФБІ Мороз Іван.

По завершенню Богослужіння настоятель монастиря владика Іоасаф, привітав всіх вірян із святом Успіння Пресвятої Богородиці та закликав на всіх Боже благословення.

Завершилося святкове богослужіння уставним многоліттям та чином Панагії.

 

 

УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ

28 серпня свята  Мати Церква святкує дванадесяте Богородичне свято Успіння Божої Матері. Про останні дні земного життя Богородиці та її Успіння церковне передання залишило такі свідчення.

Коли апостоли оточили одр Богоматері, з’явився Господь з сонмом Ангелів та святих, взяв душу Пречистої Матері і возніс на небо. Апостоли віддали землі її тіло в Гефсимзнії. На третій день після поховання в Єрусалим прибув апостол Фома, який за особливим Божим провидінням не був присутній при похованні. Він побажав побачити її гріб, але коли його відкрили, то не знайшли в ньому пречистого тіла. Це запевнило всіх, що Божа Мати з тілом піднесена у Небесні обителі. Увечері того ж дня за трапезою Богоматір з’явилась апостолам у великій славі й сказала їм: “Радуйтесь! Я з вами – в усі дні”. Святі апостоли з радістю вигукнули: “Пресвята Богородице, допомагай нам!”. Між іншим це поклало початок чернечому чину панагії – піднесенню частини хліба на честь Божої Матері, яке звершується в монастирях.

Смерть Матері Божої називається церквою успінням, оскільки смерть як повернення землі її тіла, а духа – Богу, її не торкнулася. Вона лише заснула, щоб у ту ж мить пробудитися для життя вічноблаженною і після трьох днів з нетлінним тілом вселитися в небесне нетлінне житло. Таким чином Успіння Пресвятої Богородиці вважається святом, а не приводом для смутку, адже Богоматір возз’єдналася зі своїм Сином.

З нагоди престольного свята, 28 серпня, Митрополит Івано-Франківський і Галицький ІОАСАФ, настоятель Манявського Хрестовоздвиженського чоловічого монастиря, очолить Божественну літургію, в Соборному храмі Скиту.

 

Богослужіння розпочнеться у 8. 00 год чином утрені на якій для поклоніння на середину Храму буде винесено Плащаницю Пресвятої Богородиці, о 10-тій годині ранку початок Божественної Літургії.  Доєднуйтеся до спільної молитви із дотриманням всіх заходів безпеки карантину, а також дивіться онлайн на нашому YouTube-каналі.

 

 

Український Афон в Карпатах відвідав Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба

16 серпня 2020 року Великоскитський Хрестовоздвиженський Манявський чоловічий монастир відвідав Міністр закордонних справ України Дмитро Іванович Кулеба.

Зустрічаючи гостя, настоятель Скиту митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф привітав поважного гостя в Древній святині.

В ході спілкування архипастир ознайомив гостя з історією древньої обителі, наголосивши «… що історія Великого Скиту, якому підпорядковувалося 550 монастирів ще достеменно не вивчена від часів розквіту до закриття. На сьогодення потрібно ще багато докласти зусиль щоби в повній мірі висвітлити той великий внесок в розвитку української ідентичності і самосвідомості який на певному своєму історичному розвитку передали нам у спадок монахи Великого Манявського Скиту. Не випадково, Гетьман України І. Виговський заповідав похоронити себе саме на території Великого Скиту, що документально засвідчує не тільки Чернігівський літопис а і багато інших документів, які опубліковані в книзі Великий Скит в Карпатах…».

На завершення зустрічі владика Іоасаф в свою чергу побажав Дмитру Івановичу Божого благословення, сил та натхнення трудитися на благо України та українського народу.

Преподобні і богоносні отці наші ІОВЕ і ФЕОДОСІЄ Великоскитські моліть Бога за нас

Преподобний Іов в миру Іоан Княгиницький, народився 1550 року в православній сімї в невеликому містечку Тисмениця, що на Івано-Франківщині. Першу освіту преподобний здобував в Унівському монастирі куди його на навчання віддали батьки, пізніше Іов вступає в Острозьку академію де він її закінчує на відмінно і в ній залишається викладачем. Промислом Божим і повелінням князя Костянтина він із княжою милостинею прийшов на Святу гору Афон, де, побачивши аскетичне життя афонських старців, прийняв рішення стати ченцем. Повернувшись на короткий час додому та роздавши все своє майно убогим, Іов знову прийшов на Афон, де прийняв чернечий постриг з іменем Ієзекиїл.

Протягом дванадцяти років він здійснював чернечий подвиг на Святій Афонській горі. відзначався вченістю, ревністю в православній вірі і суворим аскетичним життям. 1600-1601 роках преподобний Іов повернувся зі Святої гори на батьківщину. Тут Іов обновив, згідно з афонським аскетичним статутом, життя в Унівському та Дерманському монастирях, в Угорниках, а потім оселився в пустинному місці біля Батерсового потоку, де пізніше заклав Великий Хресто-Воздвиженський чоловічий Скит, Новий Ватопед, Український Афон що в Карпатах.

Преподобний Іов багато потрудився, здійснюючи подвиг пустельника, тому Господь зібрав біля нього інших благочестивих мужів, які мали його за свого духівника і наставника. У благочесті й подвигах преподобний отець Іов разом із братією твердо тримався православної віри, зміцнював і наставляв правовірних у християнській православній  вірі.

В 1605 році до преподобного Іова із монастиря Різдва Пресвятої Богородиці, що знаходиться в м. Путна на території Румунії, прийшов ієродиякон Феодосій, якого отець відразу виокремив серед інших, бачачи в ньому велику ревність і смирення. З молодих років преподобний Феодосій намагався благодогодити Господу незлобливістю і доброчесним життям, виконанням заповідей Христових через відмову від мирської суєти й тимчасових насолод.

У всіх монастирських трудах і потребах ієродиякон Феодосій був невтомним помічником преподобного Іова.

Будучи суворим подвижником, преподобний Феодосій мужньо перетерпів труднощі свого часу — гоніння на православних від єзуїтів, які не послабили його благочестя, а навпаки, піднесли його. Він мудро керував обителлю, збільшуючи число її братій та дбаючи про належне облаштування. Під його керівництвом у 1619 році була побудована велика соборна Хресто-Воздвиженська церква.

В 1621 році засновник Манявської обителі, 70-літній Іов занедужав і після нетривалої хвороби 11 січня переселився в небесні оселі. Старець був похований у притворі соборного храму.

Преподобний ігумен Феодосій продовжував благочестиво керувати життям братії, а в 1628 р. взяв участь у  Першому соборі Київської митрополії скликаному митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі Іовом Борецьким.

Преподобний Феодосій жив, як ангел Божий, серед братії, подаючи приклад благочестя. Чутки про його суворе і доброчесне життя поширилися по Карпатах, Галичині, Волині й Буковині, Молдавії та Румунії. Духовний авторитет і благочестиве життя ігумена Феодосія з братією викликали до них велику повагу з боку інших православних монастирів у воєводствах Руському, Белзькому та Подільському. Вони всі визнали над собою зверхність Скиту Манявського, а преподобного Феодосія, за зразком Афону, нарекли своїм протоігуменом.

Облаштувавши не тільки життя своєї обителі, а й багатьох монастирів Київської митрополії, преподобний Феодосій в 1629 р. із миром відійшов до Господа, а тіло його було покладене поруч із чесними останками його наставника преподобного Іова.

Отже, преподобні і богоносні отці наші ІОВЕ і ФЕОДОСІЮ Великоскитські моліть Бога за нас.

Богослужіння в свято винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього

14 серпня Православна Церква святкує винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього, а також вшановує пам’ять старозавітних семи мучеників Маккавеєвих, матері їх Соломонії та учителя їхнього Єлеазара.

У день свята Його Високопреосвященство, Високопреосвященнійший митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф, настоятель Манявського Хрестовоздвиженського чоловічого монастиря, звершив Утеню під час якої було винесено Чесний Хрест Господній на середину храму для поклоніння.

За святою Божественною літургією в Соборному храмі монастиря, настоятелю Скиту співслужили благочинний обителі архимандрит Герасим та братія обителі в священному сані.

По завершенні Служби Божої митрополит Іоасаф звернувся до всіх присутніх із словом проповіді, в якій відрив подвих мучеників Маккавеїв.

«Про мучеників Макавеїв розповідається в другій Книзі Макавеїв. Відомий також окремий твір на цю тему Йосифа Флавія. Події, висвітлені в цій книзі, відносяться “до періоду гонінь сирійського царя Антіоха IV Єпіфана (176-164 до Р. Х.), який проводив політику інтенсивної еллінізації Юдеї. Ця політика супроводжувалася примушенням євреїв до участі в язичницьких жертвопринесеннях, порушенні суботи і інших “законів батьківських”. За відмову прийняти язичництво тисячі євреїв були страчені Антіохом”.

Так, жертвами стали вчитель Єлеазар, а також сім його учнів зі своєю матір’ю, які за відмову їсти свиняче м’ясо були піддані жорстоким мукам і смерті. Спочатку був замучений Єлеазар. Потім брати, яких мати всіляко надихала, мужньо зазнавши муки, гідно зустріти смерть. Після чого гонителі вбили і її. Перед лицем смерті всі вони твердо сповідували віру в Єдиного Бога і Воскресіння мертвих.

Один із синів, помираючи, говорив: “Ти, мучитель, позбавляєш нас цього життя, але Цар світу воскресить нас, померлих за Його закони, для життя вічного”. Інший, протягнувши руки для відсікання, сказав: “Від неба я отримав їх, і за закони Його не жалію їх, і від Нього сподіваюся знову отримати їх”. “Той хто помирає від людей жадано покладає надію на Бога, що Він знову оживить”, – упевнений був ще один з братів…»

Богослужіння завершилось поклонінням Хресту та освяченням зілля і меду, який цього дня принесли до храму віряни.

Нагадуємо, що з 14 серпня розпочався Успенський піст, він триватиме два тижні і завершиться святом Успіння Пресвятої Богородиці.

 

Богослужіння в 9-ту неділю після Зішестя Святого Духа на апостолів

У 9-ту неділю після Зішестя Святого Духа на Апостолів, в день коли Свята Православна Церква вшановує пам’ять великомученика і цілителя Пантелеймона, настоятель Манявського Хрестовоздвиженського чоловічого монастиря, митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф очолив  Божественну Літургію святителя Іоана Золотоустого в Літній Каплиці на честь преподобних  отців Іова і Феодосія Манявських.

Недільного дня владиці-митрополиту за Божественною Літургією співслужив благочинний Українського Афону архимандрит Герасим та братія монастиря у священичому сані. Проповідь перед причастям вірних виголосив архимандрит Софроній.

На закінчення Богослужіння владика Іоасаф звернувся з повчальним словом до присутніх у храмі та подякував за спільну молитву.

Богослужіння в день пам’яті мчч. Бориса і Гліба

6 серпня свята Православна Церква вшановує пам’ять святих страстотерпців Бориса і Гліба в святому хрещенні – Роман і Давид.

Цього дня  Великоскитський Хрестовоздвиженський  Манявський чоловічий монастир святкує своє престольне свято.

Урочисте Богослужіння, очолив благочинний Великоскитського Хрестовоздвиженського Манявського чоловічого монастиря архимандрит Герасим в співслужінні настоятеля Спасо-Преображенського  Скиту та братії в священному сані.

Після запричасного стиха проповідь із благословення митрополита Іоасафа виголосив скитоначальник Спасо-Преображенського Скиту, ієромонах Амфілохій.

Богослужіння завершилось уставним многоліттям та святковим величанням страстнотерпцям Борису і Глібу.

 

Освячення новозбудованого, Свято-Іллінського Храму жіночого Скиту, Івано-Франківсько-Галицької єпархії УПЦ ПЦУ

1 серпня 2020 року, митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф, настоятель Великоскитського Хрестовоздвиженського Манявського монастиря, звершив освячення новозбудованого Храму, Свято-Іллінського жіночого Скиту УПЦ ПЦУ.

За Літургією Його Високопреосвященству співслужив благочинний монастиря архимандрит Герасим та братія монастиря в священному сані.

Богослужбові піснеспіви виконували клірики обителі та студенти ІФБІ.

Разом з духовенством на торжестві у Храмі молилися ігуменя Євгенія, сестри-монахині та прихожани монастиря.

На завершення Служби Божої митрополит Іоасаф привітав всіх присутніх із величною подією освяченням Храму та призначив ігуменю Євгенію старшою сестрою Свято-Іллінського Жіночого Скиту.

Богослужіння завершилось Величанням та уставним многоліттям.

 

Богослужіння в 6-ту неділю після П’ятидесятниці. Відео.

19 липня 2020 року, в 6-ту неділю після Зішестя Святого Духа на апостолів, Свята Православна Церква святкує пам’ять прп. Сисоя, прав. Діви Юліанії, кн. Ольшанської та інших.

Цього дня Митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф, настоятель Великого Скиту в Карпатах, очолив Божественну Літургію в Соборному храмі Хресто-Воздвиженського чоловічого монастиря.

Його Високопреосвященству співслужили благочинний Манявської обителі архимандрит Герасим, духівних монастиря архимандрит Софроній, та чернече духовенство у священничому сані.

Проповідь перед причастям вірних, з благословення Архипастиря, виголосив ієромонах Іоасаф.

На закінчення служби Божої владика Іоасаф звернувся з повчальним словом в якій доніс до прихожан значення сьогоднішнього Євангельського читання.

Адже якщо ми віруємо, що є Бог, що Він за нас віддав на смерть Свого Єдинородного Сина, якщо ми віруємо, що усім нашим життям управляє не хто інший, як Отець Небесний — тому і ми повинні покладати на Нього всі наші надії, бо як сказано в 54-му Псалмі: «Покладайся на Господа у скорботах твоїх, і Він підтримає тебе. Ніколи не дасть Він упасти праведникові.» (Пс. 54, 23).

Богослужіння закінчилось уставним многоліттям та чином Панагії.