Новини

Богослужіння в день пам’яті святих страстнотерпців Бориса і Гліба

6 серпня свята Православна Церква вшановує пам’ять святих страстотерпців Бориса і Гліба. Цього дня Манявський  Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир святкує своє престольне свято.

В цей святковий день у храмі святих стратотерпців  Бориса і Гліба святкове богослужіння очолив митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф настоятель святої обителі. Разом з настоятелем Великоскитської обителі молився благочинний монастиря, архимандрит Герасим, братія Українського Афону та паломники святої обителі.  Після завершення літургії владика звернувся до всіх вірних з повчальним словом, та всіх привітав із святом.

Винесення Чесних Древ Животворчого Хреста Господнього

14 серпня Православна Церква святкує винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього, а також вшановує пам’ять старозавітних семи мучеників Маккавеєвих, матері їх Соломонії та учителя їхнього Єлеазара.

У день свята Його Високопреосвященство, Високопреосвященнійший митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф настоятель Манявського Хресто-Воздвиженського чоловічого монастиря звершив Божественну літургію у Собоному храмі монастиря. Владиці-настоятелю   співслужили отці з Тернопільських та Коломийських єпархій і всечесна братія монастиря.

«Свято винесення Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього має візантійське коріння. Історія розповідає про те, що в південній країні – Візантійської імперії (і особливо в багатолюдному Константинополі) – якраз на серпень припадали спалахи холерних і інших інфекційних епідемій, від яких гинуло безліч людей. Віруючі ж люди завжди шукали захист в Бога. Тому 14 серпня Патріарх Константинопольський разом з кліром і самим імператором виносили з царської скарбниці Чесне Древо Животворящого Хреста Господнього (саме того Хреста, на Якому був розп’ятий Спаситель). І робили хресний хід по місту, щоб Господь Своїм Хрестом врятував людей. Хресні ходи тривали майже два тижні – до свята Успіння Пресвятої Богородиці. Паралельно служилися водосвятні молебні, і святою водою щедро окроплялись жителі, вулиці і будинки Константинополя для вигнання усякої скверни і хвороби.

З Візантії разом з грецьким духовенством, яке довгий час очолювало церковну ієрархію у Київській Русі, свято перейшло й до нас. Звідси ж і звичай здійснювати на утрені свята винесення з вівтаря хреста, прикрашеного квітами, і поклоніння перед ним.»

Богослужіння завершилось поклонінням Хресту та освяченням зілля і меду, який цього дня принесли до храму віряни.

Нагадуємо, що з 14 серпня розпочався Успенський піст. Він триватиме два тижні і завершиться святом Успіння Пресвятої Богородиці.