Новини

Монастирське богослужіння непередодні Різдва Пресвятої Богородиці

Напередодні двунадесятого празника Різдва Пресвятої Богородиці, в Манявському Хресто-Воздвиженському чоловічому монастирі братія обителі помолилась за Всенічним бдінням у Соборному храмі Великоскитської обителі.

“Пресвята Діва Марія народилась у Галілейському місті Назареті від благочестивих батьків Іоакима та Анни, імена яких зберегло святе передання. По батьку Діва Марія походила з роду царського, по матері – від архиерейського. Діва Марія була єдиною дочкою Якима та Анни і народжена ними в старості за їх щиросердечні молитви. “Пресвята Діва, – говорить блаж, Єроним, названа Марією, бо так назвав її Ангел, що звістив батькам про її народження”. “Марія чи Маріам, із єврейської мови, – говорить св. Єпифаній, – означає надія. Бо Вона мала народити Господа, Який є надією народів”.

Вперше на Сході про свято Різдва Пресвятої Богородиці згадується в слові Прокла, патріарха Константинопольського (439-440), а на Заході – в сакраментарії (требник) папи Геласія (492-496).

Для святого Андрія Критського, який склав на це свято два слова й канон, це вже свято велике й урочисте. В каноні він говорить, що в цей день повинно “торжествувати все творіння”, “веселитись небо і радіти земля”. Але вірогідніше те, що свято відзначалось в його часи як велике й урочисте, про що свідчить зміст канону свята. В єрусалимському канонарі VII ст. свято позначене як особливе. Свято відзначене і в святковому Євангелії, подарованому Синайському монастирю імператором Феодосієм (715 р.)”.  

Братія Українського Афону також вітає Всіх Вас із цим величним святом та запрошує Вас на Божествену Літургію, яка відбудеться 21.09.19 року о 10.00 год. в Соборному Храмі обителі.

 

 

Богослужіння в день пам’яті святих страстнотерпців Бориса і Гліба

6 серпня свята Православна Церква вшановує пам’ять святих страстотерпців Бориса і Гліба. Цього дня Манявський  Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир святкує своє престольне свято.

В цей святковий день у храмі святих стратотерпців  Бориса і Гліба святкове богослужіння очолив митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф настоятель святої обителі. Разом з настоятелем Великоскитської обителі молився благочинний монастиря, архимандрит Герасим, братія Українського Афону та паломники святої обителі.  Після завершення літургії владика звернувся до всіх вірних з повчальним словом, та всіх привітав із святом.

Винесення Чесних Древ Животворчого Хреста Господнього

14 серпня Православна Церква святкує винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього, а також вшановує пам’ять старозавітних семи мучеників Маккавеєвих, матері їх Соломонії та учителя їхнього Єлеазара.

У день свята Його Високопреосвященство, Високопреосвященнійший митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф настоятель Манявського Хресто-Воздвиженського чоловічого монастиря звершив Божественну літургію у Собоному храмі монастиря. Владиці-настоятелю   співслужили отці з Тернопільських та Коломийських єпархій і всечесна братія монастиря.

«Свято винесення Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього має візантійське коріння. Історія розповідає про те, що в південній країні – Візантійської імперії (і особливо в багатолюдному Константинополі) – якраз на серпень припадали спалахи холерних і інших інфекційних епідемій, від яких гинуло безліч людей. Віруючі ж люди завжди шукали захист в Бога. Тому 14 серпня Патріарх Константинопольський разом з кліром і самим імператором виносили з царської скарбниці Чесне Древо Животворящого Хреста Господнього (саме того Хреста, на Якому був розп’ятий Спаситель). І робили хресний хід по місту, щоб Господь Своїм Хрестом врятував людей. Хресні ходи тривали майже два тижні – до свята Успіння Пресвятої Богородиці. Паралельно служилися водосвятні молебні, і святою водою щедро окроплялись жителі, вулиці і будинки Константинополя для вигнання усякої скверни і хвороби.

З Візантії разом з грецьким духовенством, яке довгий час очолювало церковну ієрархію у Київській Русі, свято перейшло й до нас. Звідси ж і звичай здійснювати на утрені свята винесення з вівтаря хреста, прикрашеного квітами, і поклоніння перед ним.»

Богослужіння завершилось поклонінням Хресту та освяченням зілля і меду, який цього дня принесли до храму віряни.

Нагадуємо, що з 14 серпня розпочався Успенський піст. Він триватиме два тижні і завершиться святом Успіння Пресвятої Богородиці.

 

Митрополит Іоасаф молився в Українському Афоні

У 8-му неділю після П’ятидесятниці, 11 серпня 2019 року, митрополит Івано-Франківський і Галицький ІОАСАФ, священоігумен і настоятель Хресто-Воздвиженської обителі очолив Богослужіння у Соборному храмі монастиря.

Його Високопреосвященству співслужили благочинний обителі архимандрит Герасим, адміністратор Івано-Франківсько-Галицького єпархіального управління архимандрит Феогност та братія монастиря в священному сані. Проповідь перед причастям вірних виголосив архимандрит Герасим.

На закінчення Літургії Владика звернувся до вірних з пастирським словом, у якому розкрив духовне значення сьогоднішнього Євангелія.

Богослужіння закінчилося чином панагії.

 

Монастирське богослужіння в 7-му неділю після П’ятидесятниці

Сьогодні  Православна Церква вшановує пам’ять святої рівноапостольної Марії Магдалини. В цей недільний день Божествену літургію в Хресто-Воздвиженському Манявському монастирі очолив благочинний обителі архимандрит Герасим у співслужінні братії монастиря.

Після співу запричасного стиха з повчальною проповіддю до прихожан Святої Обителі, звернувся духівник монастиря архимандрит Софроній.

Цього дня велика кількість  вірян, які молилися за богослужінням, причастилися святих Христових таїн.

В кінці літургії благочинний привітав усіх присутніх у храмі із недільним днем, а причасників із прийняттям святих таїн Тіла і Крові Господа нашого Ісуса Христа.   

Богослужіння в Українському Афоні у 5-ту неділю після Зішестя Святого Духа на апостолів

21 липня 2019 року, у 5-ту неділю після П’ятидесятниці, коли Свята Церква вшановує пам’ять великомученика Прокопія, митрополит  Івано-Франківський і Галицький Іоасаф очолив недільне Богослужіння в Манявському Хресто-Воздвиженському чоловічому монастирі.

Цього дня в Манявській обителі було звершено дві Божественні Літургії, перша в 8:00 год. яку очолив насельник обителі ієромонах Онуфрій, а другу в 10:00 год., очолив настоятель і священоігумен Великого Манявського Скиту митрополит Іоасаф. За Службою Божою Архипастирю співслужив благочинний обителі архимандрит Герасим, монаше духовенство монастиря та протодиякон Димитрій Луцак.

Разом з священослужителями помолитися до Господа нашого Ісуса Христа прийшла велика кількість прихожан обителі, а проповідь, з благословення Владики, виголосив духівник монастиря архимандрит Софроній.

Після відпусту служби Божої митрополит Іоасаф звернувся до прихожан обителі з повчальним словом, в якому розкрив суть сьогоднішнього  недільного Євангелія, після чого братія звершила чин Панагії.

Архиєрейське Богослужіння в першу неділю після П’ятидесятниці

24 червня 2019 року, у першу неділю після П’ятидесятниці, Православна Церква відзначає Неділю Всіх святих, день пам’яті усіх шанованих Церквою святих – як канонізованих, так і тих, хто залишився невідомим за життя. Це свято відзначають після Зішестя Святого Духа, показуючи нам, як Дух Святий приводить людей до Бога: одних через мудрість, служіння та просвітництво, інших – через мучеництво, ще інших – через праведне і спокійне життя.
Житія святих дають нам безліч прикладів праведного життя, це зразки життів, які прийняли Господа і стали прикладом для інших. Вони навчають нас тому, що Божа благодать дарована усім, важливо лише її прийняти та відгукнутися на Господній заклик. Усі святі — це наші заступники, порадники та помічники на дорозі до святості, до якої покликані усі християни.
Кожен із нас має від хрещення святе ім’я, а разом із ним – святого, якого ми називаємо своїм небесним покровителем. День пам’яті цього святого є іменинами, або ж – Днем Ангела, і завжди відзначається кожною віруючою людиною.
Ця неділя — унікальний день, адже День Ангела святкує кожен із нас. Це – Неділя Всіх Святих.
Цього дня недільне Богослужіння в Соборному Храмі Манявського Хресто-Воздвиженського чоловічого монастиря очолив настоятель і священоігумен Великого Скиту Високопреосвященіший Іоасаф, митрополит Івано-Франківський і Галицький. Разом з священослужителями помолитися до Господа нашого Ісуса Христа прийшла велика кількість прихожан обителі, також сьогодні Великоскитську обитель відвідали прихожани храму святого апостола Филипа села Нова Ольшанка Комінтерновського району Одеської області. Перед причастям вірних, з благословення Владики, проповідь виголосив архимандрит Герасим.
Після відпусту служби Божої митрополит Іоасаф звернувся до вірян з повчальним словом, в якому наголосив на сьогоднішньому Євангелії, після чого братія звершила чин Панагії.

 

Люди захотіли бути самі собою: як на Коломийщині церква МП перейшла до УПЦ.

<h4 style=”text-align: justify;”>Як вже раніше повідомляв <a href=”https://westnews.com.ua”>WestNews</a> Миколаєво-Успенський Собор, що в Коломиї, <a href=”https://westnews.com.ua/na-prikarpatti-katedralniy-sobor-upts-mp-pereyshov-do-ptsu/”>13 січня перейшов у лоно Православної церкви України</a>.</h4>
<p style=”text-align: justify;”>Настоятелем Собору залишився отець Микола Сметанюк, який служить у цій церкві понад 25 років, інформує <a href=”https://westnews.com.ua”>WestNews</a>. Окрім нього, тут здійснювали богослужіння ще четверо священиків. Рішення про перехід в ПЦУ не підтримав лише один із них, він написав заяву на звільнення.</p>

<blockquote>
<p style=”text-align: justify;”>”Зараз Верховна Рада прийняла Закон, що вже нема Української православної церкви Московського патріархату, а є Російська православна церква. Тим більше Україні зараз дали томос. Взяв нас під свою юрисдикцію Вселенський Патріарх Варфоломей, звідки ми брали Хрещення. І люди захотіли бути самі собою. Київська Русь хрестилася з Константинополя і історична справедливість повинна восторжествувати. І ми перейшли до Української православної церкви”, – говорить отець.</p>
</blockquote>
<p style=”text-align: justify;”>Детальніше у сюжеті “<a href=”https://ntktv.ua/news/odyn_iz_naybil%60shykh_khramiv_kolomyyi_pereyshov_do_pravoslavnoyi_tserkvy_ukrayiny_video/”>НТК</a>”:</p>
<iframe src=”https://www.youtube.com/embed/3oor8-8q1CQ” width=”560″ height=”315″ frameborder=”0″ allowfullscreen=”allowfullscreen”></iframe>
<p style=”text-align: justify;”>До слова, <a href=”https://westnews.com.ua/na-ivano-frankivshhini-shhe-odna-tserkva-upts-mp-pereyshla-do-ptsu/”>на Івано-Франківщині ще одна церква УПЦ МП перейшла до ПЦУ</a>.</p>
<p style=”text-align: justify;”><strong>ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: <a href=”https://westnews.com.ua/na-prikarpatti-virishuvatimut-religiyniy-konflikt-mizh-viryanami-upts-mp-ta-ptsu-video/”>На Прикарпатті вирішуватимуть релігійний конфлікт між вірянами УПЦ МП та ПЦУ. ВІДЕО</a></strong></p>

Українська церква ніколи не стане схожою на російську, – митрополит Епіфаній

<h4 style=”text-align: justify;”>Православна церква України надалі буде повністю незалежною від держави і загрози перетворення нашої церкви на модель російської православної церкви немає.</h4>
<p style=”text-align: justify;”>Про це глава ПЦУ заявив під час свого візиту на Буковину, передає кореспондент <a href=”https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2642009-ukrainska-cerkva-nikoli-ne-stane-shozou-na-rosijsku-epifanij.html”>Укрінформу</a>.</p>

<blockquote>
<p style=”text-align: justify;”>”В цих історичних процесах, які зараз відбуваються в українському православ’ї, українська держава в особі президента й інших керівників зробила дуже багато. Ми спільними зусиллями, церква і держава, досягли цього успіху – отримали Томос про автокефалію української православної церкви. Але українська церква надалі буде незалежною. Тобто, держава не повинна втручатися у справи церкви, а церква не буде втручатися у справи української держави”, – сказав митрополит.</p>
</blockquote>
<p style=”text-align: justify;”>Відповідаючи на питання журналістів, чи не буде загрози, що ПЦУ перетвориться на український варіант російської церкви, де церква і держава працюють як єдиний механізм, Епіфаній пояснив:</p>

<blockquote>
<p style=”text-align: justify;”>”Та модель, яка зараз є в російській державі, є неприйнятною для української церкви. Українська церква завжди покладалася і буде покладатися на український народ. Бо український народ завжди підтримував і буде підтримувати єдину помісну українську православну церкву. Тому в майбутньому я не бачу загрози такого єднання, яке зараз має російська православна церква з російською державою”.</p>
</blockquote>
<p style=”text-align: justify;”><strong>ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: <a href=”https://westnews.com.ua/na-prikarpattya-priyidut-z-tomosom-prezident-ukrayini-ta-mitropolit-epifaniy/”>На Прикарпаття приїдуть з Томосом Президент України та митрополит Епіфаній</a></strong></p>

Древня святиня повстала з руїн, відродившись у всій своїй красі і величі.

Монастир виділяється не тільки своєю культурно-історичною цінністю, але й духовністю, благочестивим Українським Афоном. Про це засвідчують факти відвідання цієї святині як українськими науковцями, паломниками, так і державними діячами, зокрема Президентом України Леонідом Кучмою та першим Президентом Росії Борисом Єльциним, Президентом України Віктор Ющенком.

А 20 жовтня 2002 року відбулась справжня велика подія в житті Велико-Скитського монастиря – освячення Хресто-Воздвиженського собору. На це унікальне дійство прибули на запрошення Архиєпископа Івано-Франківського і Галицького Іоасафа шість ієрархів Української Православної Церкви Київського Патріархату та більше тридцяти тисяч віруючих. Після чину освячення, Архиєреї відслужили першу літургію, передавши храм під опіку Божу і небесних покровителів обителі – Іова і Феодосія.

30 червня 2003 року в Манявський монастир була передана велика святиня – чудотворна ікона Пресвятої Богородиці Одигітриї – “Ізбавительниці від злих” (ХVІІІ ст.). Ікона має чудодійну силу зцілювати від одержимості злими духами.

15 липня 2004 року Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату засновників Манявського Хресто-Воздвиженського монастиря Іова і Феодосія Манявських канонізував.

15 грудня 2013 року митрополитом Іоасафом було освячено нову монастирську трапезну.

У червні 2014 року на території обителі побудовано дерев’яну каплицю для звершення святкових богослужінь у літній час.

Древня святиня повстала з руїн, відродившись у всій своїй красі і величі. Знову залунав тут передзвін, знову полинула молитва до Всевишнього. І ми свято віримо в те, що відродження монастиря буде сприяти розвитку духовності, відродженню українських традицій і культури, буде укріплювати нас в прадідівській православній вірі і прививати любов до нашої Святої Православної Церкви і України.