Новини

29 листопада 2020 року, у 25-ту неділю після Зішестя Святого Духа на апостолів, Українська Православна Церква вшановує пам’ять Апостола і Євангелиста Матфея.

Цього дня Митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф, священноігумен Великоскитської Хрестовоздвиженської Манявської чоловічої обителі, очолив урочисте недільне Богослужіння в Храмі Бориса і Гліба.

Настоятелю Скиту митрополиту Іоасафу, співслужив благочинний Українського Афону архимандрит Герасим та братія монастиря в священичому сані. Разом з священослужителями помолитися до Господа нашого Ісуса Христа прийшла значна кількість прихожан Святої обителі. Перед причастям вірних проповідь, з благословення Владики, виголосив ієромонах Варлаам.

Після відпусту служби Божої владика-митрополит звернувся до віруючих з повчальним словом, в якому наголосив на земних подвигах Апостола і Євангелиста Матфея.

25 листопада 2020 р. Б. в Залі Духовних Засідань монастиря, під головуванням настоятеля і священоігумена митрополита Івано-Франківського і Галицького Іоасафа відбувся Духовний Собор.

На засіданні Собору розглядалося прохання насельника монастиря, пресвітера Богдана Сливки про звершення над ним постригу в ченці, яке Духовним Собором було підтримане, постриг призначено на неділю, 29 листопада 2020 р. Б. о 14. 00 год.

Духовним Собором розглядалися також інші поточні питання:

– про прискорення завершальних робіт і підготовка Свято-Духівського Храму до освячення,

– про завершення ремонтних робіт в готелі для паломників до 4 грудня,

– про будівництво житлових келій Свято-Іллінського жіночого Скиту,

– про перенесення трапезної монастиря.

15 листопада 2020 року, у 23-тю неділю після Зішестя Святого Духа на апостолів, митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф, очолив недільне Богослужіння в Манявському Хрестовоздвиженському чоловічому монастирі.

Владиці-митрополиту співслужив духівник Українського Афону архимандрит Софроній та братія монастиря в священничому сані. Разом з священослужителями помолитися до Господа нашого Ісуса Христа прийшла значна кількість прихожан Святої обителі. Перед причастям вірних проповідь, з благословення Владики, виголосив ризничий обителі, ієромонах Онуфрій.

За Літургією настоятель Монастиря звершив дияконську хіротонію над побожним іподияконом монахом Іоною.

Після відпусту служби Божої владика-митрополит звернувся до вірян з повчальним словом після чого братія монастиря на чолі з Архипастирем звершила чин Панагії.

7 жовтня 2020 року, після звершення вечірнього правила у Великоскитській Хрестовоздвиженській Манявській обителі, звершено чин постригу в монахи. Чин постригу звершив благочинний монастиря, архимандрит Герасим. Новопострижений монах отримав ім’я Іона, на честь старозавітного пророка, пам’ять якого Церква вшановує 5 жовтня.

Після постригу отець архимандрит Герасим, вітаючи новопостриженого ченця, нагадав йому про значення подвигу, який він взяв на себе. Він також наголосив на важливості смирення та любові до ближнього у чернечому житті, беручи за приклад життя свого небесного покровителя. На закінчення повчального слова, братія та всі присутні, підходячи до монаха Іони, вітали з прийняттям малого образу та бажали «спасатися в ангельському чині…».

Монах Іона протягом декількох днів буде молитися в Борисо-Глібському храмі та приймати святе Причастя.

7 жовтня Українська Православна Церква, разом зі всією повнотою Вселенського Православ’я, прославляє одного із славних синів землі Української – преподобного Феодосія Великоскитського. У 1608 році до преподобного Іова, прийшов ієродиякон Феодосій, який вважається разом з ним засновником цієї древньої святині – Українського Афону.

Святий Феодосій був уродженцем міста Галича. Батьки його були людьми глибоко побожними, знані християнським благочестям. Батько наставляв Феодосія не тільки у вірі, але навчав його і світських наук. Будучи суворим подвижником він мудро керував обителлю збільшуючи число братії, та дбаючи про її належне облаштування. Під його керівництвом було побудовано в Манявському Скиту, Велику Соборну Хрестовоздвиженську церкву, а в 1620 році Скит отримав від Константинопольського патріарха Тимофія ставропігію.

Після упокоєння преподобного Іова, Феодосій був мудрим наслідовником свого духовного отця. Благочестиво керував життям братії, брав участь у Першому Православному Соборі скликаному після унії святителем Іовом Борецьким у Золотоверхому Києві. Своєю участю у цьому соборі він засвідчив відданість Святій Православній Церкві.

Облаштувавши життя не тільки Манявської обителі але ще в багатьох монастирях преподобний Феодосій в 1629 році мирно відійшов до Господа і був похований поряд з преподобним Іовом. Його мощі спочивають під спудом в Хресто-Воздвиженському Соборному храмі Манявського Скиту.

Напередодні, 6 жовтня в Соборі обителі було звершене Всенічне бдіння, яке очолив благочинний монастиря архимандрит Герасим.

У самий день свята в тому ж храмі Божественну літургію, очолив настоятель Великого Скиту, митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф , якому співслужили, благочинний монастиря з братією та духовенство із інших областей.

За Літургією співав священничий хор Свято-Троїцького кафедрального собору міста Івано-Франківська під керівництвом настоятеля Собору протоієрея Іоана Телятинського.

Проповідь перед причастям вірних виголосив отець-благочинний архимандрит Герасим, в якій розповів усім присутнім у храмі про праведне життя преподобного Феодосія.

Після відпусту Літургії владика Іоасаф привітав братію та паломників з цим святковим днем, подякував отцям та всім хто розділив з братією обителі радість монастирського празника, а також за спільну молитву і закликав на всіх Боже благословення.

27 вересня 2020 року, коли весь православний люд вшановує свято Воздвиження Чесного й Животворчого Хреста Господнього,  митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф очолив Божествену літургію в Соборному храмі Хрестовоздвиженського Манявського чоловічого монастиря.

«Свято Воздвиження – це славне торжество Чесного і славного Хреста Господнього а причиною його встановлення було знайдення Хреста царицею Єленою у 326 році.

Вшанування знамення Хреста було й раніше. 28 жовтня 312 року, як свідчить Історик Євсевій, імператор Костянтин почав війну проти Максентія, що зачинився у Римі. Опівдні імператор, а потім і його воїни побачили на сонці знамення Хреста, яке складалось зі світла. На Хресті був надпис: “Цим перемагай”.

У 119 році язичники за наказом імператора Адріана засипали землею Голгофу та Гріб Господній і на цьому місці збудували храм на честь язичницької богині Венери та поставили статую Юпітера. За наказом святої Єлени місце страждань і смерті Христа на Голгофі було знайдене й розчищене. Була знайдена печера – Гріб Господній та три хрести і дощечка з надписом. Щоб задовольнити благочестиве бажання віруючих поклонитись Чесному Хресту, патріарх Макарій піднімав його, а люди викликували: “Господи помилуй”. Так був покладений початок чину Воздвиження Хреста у день свята.»

Його Всокопреосвященству співслужили єпископ Закарпатський і Ужгородський Кирило, єпископ Одеський і Балтський Павло, адміністратор Івано-Франківсько-Галицької єпархії архимандрит Феогност, благочинний обителі архимандрит Герасим а також братія монастиря у священичому сані.

Не зважаючи на негоду та інші перепони які  прийшлось долати паломникам щоби потрапити в обитель, Соборний Храм був наповнений віруючим людом який прибув з різних областей України щоби разом з   монахами монастиря прославити Хрест Господній.

Цього дня велика кількість прихожан прийняли Святі Тіло і Кров Господні.

Завершилось богослужіння святковим уставним многоліттям.

Всенічним бдінням, або Всенічною, називається таке богослужіння, яке звершується ввечері на передодні особливо шанованих святкових днів. Всенічне бдіння складається з дев’ятого часу, вечірні, ранньої і першого часу, причому як вечірня, так і рання відправляються більш урочисто і при більшому освітленні храму, ніж в інші дні. Це богослужіння називається всенічним, бо в давнину воно починалося пізно увечері і тривало всю ніч до світанку.

Тож 26 вересня 2020 року, з благословення настоятеля Манявського Хресто-Воздвиженського чоловічого монастиря митрополита Івано-Франківського і Галицького ІОАСАФА, Всенічне бдіння на передодні дванадесятого празника очолив єпископ Закарпатський і Ужгородський Кирило. Його преосвященству співслужили, єпископ Одеський і Балтський Павло та братія у священному сані Великого Скиту.

Під час великого славослів’я владика Кирило, виніс святе Древо на центр Храму, де було звершено чин Воздвиження Чесного  Хреста.

2 вересня 2020 року, в день пам’яті прор. Самуїла, ВЕЛИКОСКИТСЬКИЙ ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКИЙ МАНЯВСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ МОНАСТИР з паломницьким візитом відвідав Преосвященний єпископ Рівненський і Сарненський Гавриїл.

Братія обителі радо зустріли преосвященнійшого єпископа Гавриїла який перший раз прибув до Українського Афону – Нового Ватопеду і розділила з ним духовну радість. Два роки тому, другого вересня у житті владики Гавриїла відбулися великі зміни, Господь Вседержитель покликав його до архипастирського служіння, тому в День своєї хіротонії архипастир в Соборному храмі обителі звершив Божественну Літургію, причастився Святих Дарів і приніс подяку Христу Спасителю.

Його Преосвященству співслужили духовні отці, які супроводжували архипастиря а також духівник монастиря архимандрит Софроній.

З високим гостем зустрівся настоятель Манявської обителі митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф, який їх ознайомив з історією монастиря і життям братії. Після відпусту літургії єпископ Гавриїл подякував усім за спільну молитву. МНОГАЯ ЛІТА, ВАШЕ ПРЕОСВЯЩЕНСТВО.

28 серпня Православна Церква відзначає велике дванадесяте свято – Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії.

УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ – одне із 12 найвеличніших після Великодня свят церковного року. Йому завжди передує двотижневий Успенський піст. У народі це свято ще відоме як Перша Пречиста.

“Свято Успіння Пресвятої Богородиці присвячене закінченню земного життя святої Діви Марії та її безболісному переходу до життя вічного. За християнською традицією називається успінням, а не смертю. Вважається, що Свята Марія всього лише заснула, щоб через три дні прокинутися й переселитися в небесне житло.

За церковним переданням, за три дні до Успіння  Матері Божій під час молитви на місці вознесіння Ісуса Христа явився архангел Гавриїл і сповістив її про близьку кончину та перехід у вічність. У вказаний день апостоли, які проповідували християнство по світу, дивовижним чином зібралися в Єрусалимі біля ложа Богородиці, аби попрощатися з Дівою Марією і здійснити її поховання. Сам Спаситель в оточенні ангелів зійшов до Богородиці, щоб забрати її душу із собою. Апостоли віддали землі її тіло в Гефсиманії. На третій день після поховання в Єрусалим прибув апостол Фома, який за особливим Божим провидінням не був присутній при похованні. Він побажав побачити її гріб, але коли його відкрили, то не знайшли в ньому пречистого тіла. Це запевнило всіх, що Божа Мати з тілом піднесена у Небесні обителі. Увечері того ж дня за трапезою Богоматір з’явилась апостолам у великій славі й сказала їм: “Радуйтесь! Я з вами – в усі дні”»

Духовний сенс свята – Успіння – відображає християнське ставлення до смерті. Смерть – не кінець людського існування, а сон: покійний на певний час залишає світ, щоб після загального воскресіння знову повернутися до життя.”

З нагоди цього свята митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф настоятель Хрестовоздвиженської обителі, звершив Божественну літургію в Соборному храмі монастиря.

Його Високопреосвященству співслужили благочинний монастиря архимандрит Герасим та духовенство Великого Скита.

За богослужінням апостола читав студент IІІ курсу ІФБІ Мороз Іван.

По завершенню Богослужіння настоятель монастиря владика Іоасаф, привітав всіх вірян із святом Успіння Пресвятої Богородиці та закликав на всіх Боже благословення.

Завершилося святкове богослужіння уставним многоліттям та чином Панагії.